Игорь Царев - Пятая Стихия

Форум
Текущее время: 20 июн 2018, 07:58

Часовой пояс: UTC + 3 часа [ Летнее время ]




Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 
Автор Сообщение
СообщениеДобавлено: 02 июл 2015, 23:44 
Не в сети

Зарегистрирован: 09 ноя 2013, 14:15
Сообщения: 83
Переводы на украинский язык Олега Озарянина


СУББОТНЕЕ – Игорь Царёв

СУБОТНЄ

Моя кохана, нині вихідний,
Тож сну дозволь подовжитись навмисно,
Ще доки невгамовне наше місто
Прокльони шле завії продувній.
Не вислуховуй злобні голоси,
Нехай зима за вікнами долдонить,
А ти, натільний хрест узяв в долоні,
Хоча би півгодини ще поспи.
Полинових очей не відкривай,
Не залишай казкової дороги,
Нехай з’їдять твої єдинороги
Із теплих рук чарівний коровай.
Дай відсурмити ноти сурмачу,
Дай відчайдуху впоратись з драконом...
А я в цей час яєчню ще й з беконом
Підсмажу. І чайок закип'ячу.




МОЙ МИР – Игорь Царёв


МІЙ СВІТ

Ось дім, де кожен цвях забитий власноруч,
Ось три щабельки в сад поза зручні дверчата,
Ось поле та ріка, і небо понад круч,
Де проживає Бог, в якого вірю свято...

Я наливаю чай, ти розрізаєш торт,
А за вікном зірки мигтять короткозоро,
Та нам з усіх світів є переважним той,
Що разом об’єднав в нас дихання прозоре.

Ти креслиш коло рухом рук обох,
Пітьму долає блиск очей зелених,
І наш домашній світ, поділений на двох,
Завбільшки за світів ніким не розділених.




ОБЕТОВАННАЯ ВСЕЛЕННАЯ – Игорь Царёв

ОБІТОВАНИЙ ВСЕСВІТ

Спогади йдуть, чи сумуємо потайки,
Живим фантазій плодами солодкими,
То ледве чутна, то вмить ураганна,
Наша любов - партитура органна,
Перемагаючи тлінне й гріховне,
Прагне, щоб щастям весь Всесвіт наповнить -
Світ, де витійствують добрі дрібниці,
Кіт щось смачненьке поцупив з полиці,
І, запорошений пилом космічним,
Мріє на лаві божок керамічний,
А на сріблястому цвясі тут світиться
Ківшик сузір'я Малої Ведмедиці,
В ходиках Час відбивається стомлено,
Сонце моє гріє ласе до столу,
Кухню, кімнату, прихожу та ванну -
Мій з нею Всесвіт обітований.



ПЕРЕВОДЧИК – Игорь Царёв

ПЕРЕКЛАДАЧ

Перед небом я і босий, і голий…
Та даремно долі маятник свище…
Серце б'ється, наче зранений голуб,
Що вмирати залетів на горище…

Ну, не вдалося з мене капітана!
Обійшли вітри й шторми навіжені,
Не залишив я значних капіталів,
Крім тих слів, що завалялись в кишені.
Ось і смажу їх тепер кожен вечір,
Настромив рядком, як м'ясо на шпажку.
Навіть з бісом торгуватися нічим -
Бо душа йому до біса пропаща!
Тлумачем та ладним стратником чаю,
Завинив який і квітню, і травню,
Що вночі ретельно свічку вивчає,
Мови полум’я долаючи справно.
Тільки решта не здається вагомим.
Загортаючись у светр ацетатний,
Стану я колись увесь паперовим
І розсиплюсь по землі по цитатах.
Дощ заплаче, розбиваючи тишу,
Кільця з місяця врізаючи й далі…
На полях йому на пам'ять залишу
З мови дзвоників переклади вдалі.



ДЕМИУРГАМ – Игорь Царёв

ДЕМІУРГАМ

Є деміурги царства мов,
Мовообранці, мовотворці,
Запалом золотих пропорцій
Ясніє кожна з їх промов…
Хто надіслав їм світлий дар?
Хто научив так провомляться,
Що їх слова по ночах сняться,
Та живлять душі, як нектар?..
Їх склад – веде до забуттів,
Тим, як божественно недбалий,
Як між рядків маячить вдало
Високий сенс тонких світів...
Але, хто б знав, яким збиттям
Їм дістається тон вразливий,
І скільки в бронхах нікотину,
І скільки іншого сміття…
Як гріх з’їдає їх живцем,
Як у чарках бички спливають,
Як деміурги засинають
Впав у свої вірші лицем…


Вернуться к началу
 Профиль  
 
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему Ответить на тему  [ 1 сообщение ] 

Часовой пояс: UTC + 3 часа [ Летнее время ]


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
Создано на основе phpBB® Forum Software © phpBB Group
Русская поддержка phpBB